Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 5023/4669/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4, м. Харків на постанову та ухвалувід 26.03.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 р. господарського суду Харківської областіу справі№ 5023/4669/12 господарського суду Харківської області

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ", м. Харківпровизнання банкрутомрозпорядник майна арбітражний керуючий Персидський В.Ю.

за заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Харківпровизнання грошових вимог в судовому засіданні взяли участь представники:

розпорядник майна арбітражний керуючий Персидський В.Ю., свідоцтво,фізичної особи ОСОБА_4ОСОБА_4, паспорт, ОСОБА_8, довір.,ПППФ "ВЕМ"Альошин В.В., довір.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року порушено провадження у справі № 5023/4669/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" (далі - Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року (суддя -О.А. Дзюба) заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про визнання грошових вимог до Боржника задоволено у повному обсязі - в сумі 500 000 грн. 00 коп.

Не погодившись із цією ухвалою суду, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 в задоволенні вимог до Боржника в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення скаржника, його представника, розпорядника майна Боржника та представника ПППФ "ВЕМ", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву фізичної особи ОСОБА_7 про визнання її кредиторських вимог до Боржника в сумі 500 тис. грн., місцевий суд встановив, що ці вимоги складають заборгованість Товариства за договором поставки останньому будівельних матеріалів, що підтверджується доказами у справі - договором, накладними та актами приймання-передачі. Також суд вказав, що вказані кредиторські вимоги були визнані розпорядником майна у повному обсязі.

Підтримуючи наведені висновки, апеляційний суд додав, що отримані Боржником від ОСОБА_7 будівельні матеріалі у подальшому були передані на відповідальне зберігання третій особі, що підтверджується доказами у справі, а також відомостями щодо інвентаризації. Також апеляційний суд вказав про відсутність та ненадання доказів фіктивності або недійсності відповідного договору поставки, наявністю рішення міськради, за яким Товариству в оренду була передана земельна ділянка, на якій і мала бути розпочата реконструкція із використання вказаних будівельних матеріалів, що не відбулось через порушення справи про банкрутство Боржника.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи, без надання належної та без повної правової оцінки правовідносин між Боржником та фізичною особою ОСОБА_7, а також без застосування належних норм законодавства.

Так, встановлюючи обставини щодо виникнення між фізичною особою ОСОБА_7 та Товариством правовідносин з поставки будівельних матеріалів, місцевий суд послався на наявні на цій стадії розгляду справи докази - договір поставки від 16.07.2012 року, накладні щодо поставки відповідної продукції.

Апеляційний же суд, на підтвердження підстав та факту подальшого використання отриманих Товариством від вказаного кредитора будматеріалів, додатково прийняв до уваги та послався на надані вже на стадії апеляційного перегляду справи щодо вказаних кредиторських вимог докази - на договір зберігання від 25.10.2012 року, фінансовий звіт Боржника, акт приймання-передачі на зберігання майна та документи стосовно права оренди Боржника на земельну ділянку (т. 5 а.с. 57-73).

Відповідно ж до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Однак, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 101 ГПК України послався на відповідні документи, як на докази, та прийняв їх до уваги, не надавши правову оцінку обставинам та причинам, за яких такі документи не були надані суду першої інстанції, та чому ці докази прийняті, як такі, апеляційним судом. А суди не перевірили, чи передавалась Постачальником Покупцю податкова накладна та інші документи, про які зазначається у п. 2.1 договору від 16.07.2012 року.

До того ж, зокрема, апеляційним судом не було надано оцінку, чи саме ті будівельні матеріали, що були поставлені Боржнику фізичною особою ОСОБА_7 були у наступному передані на відповідальне зберігання третій особі.

У зв'язку із викладеним касаційний суд дійшов висновку, що оцінка правовідносин між фізичною особою ОСОБА_7 та Товариством з приводу заявлених першим кредиторських вимог, а також оцінка відповідних доказів у справі була здійснена судами попередніх інстанцій з порушенням норм ст.ст. 47, 43, 101 ГПК України, а оскаржувані судові рішення були прийняті з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням наведених норм законодавства.

Дійшовши такого висновку та виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 1119 ГПК України, оскаржувані ухвали місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як незаконні, а справа - щодо розгляду кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_7 - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. Суду ж першої інстанції під час нового розгляду справи, відповідно до норм ч. 1 ст. 11112 ГПК України слід усунути наведені в даній постанові недоліки та врахувати визначені в ній вказівки.

На підставі наведеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст.ст. 525, 526, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 41, 47, 43, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. у справі № 5023/4669/12 скасувати.

3. Справу № 5023/4669/12 в частині розгляду кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_7 до боржника передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 23.07.2014 року.